Розробка уроку. Шляхи оптимізації техногенного обміну речовин. Практикум. Захист проекту «Екологічний будинок». | Шкільна географія та економіка

postheadericon Розробка уроку. Шляхи оптимізації техногенного обміну речовин. Практикум. Захист проекту «Екологічний будинок».

УРОК №

Тема. Шляхи оптимізації техногенного обміну речовин. Практикум. Захист проекту «Еколо­гічний будинок».

Мета уроку: показати на конкретних прикладах шляхи оптимізації техногенного обміну речовин, довести її необхідність; розвивати творчі здібності учнів, уміння вести наукову дискусію; виховувати бережливе ставлення до довкілля.

Обладнання: збільшена схема техногенного обміну речовин, учнівські заготовки та ілюстрації для за­хисту проектів, настінні ілюстрації порушених людиною ландшафтів.

Ключові поняття: техногенний обмін речовин, оптимізація, екологія. Тип уроку: комбінований.

Література: Географія. 10 клас. Профільний рівень: Розробки уроків / Вовк В.Ф. Стаднік  С.Г. Яковчук О.В. – Х. Вид. «Ранок», 2010.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
    1. Чим агроландшафти відрізняються від природних ландшафтів?
    2. Назвіть причини нестійкості агроландшафтів.
    3. У яких випадках формуються техногенні ландшафти? Наведіть кон­кретні приклади.
    4. Чому площі техногенних ландшафтів на Землі зростають?
    5. Які види діяльності людини можуть призводити до формування антро­погенних бедлендів? Обґрунтуйте свої твердження.
    6. Що таке урбанізовані території? Як змінюються при цьому природні ландшафти?
    7. Що таке селітебні ландшафти? Чому їх площа у світі поступово зростає?
    8. Яким чином змінюється обмін речовин у межах антропогенних ланд­шафтів? Чому такі зміни відбуваються?
    9. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель ставить запитання: «Що вам відомо про Кіотський протокол? Навіщо його приймали?» Після стислого обговорення він зачитує циф­ри річного видобутку найважливіших корисних копалин, збору врожаїв найголовніших сільськогосподарських культур, називає річні розміри ви­кидів різних речовин у довкілля та ставить запитання: «Чи не потонемо ми в майбутньому у власних викидах?»

 

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1.          Особливості техногенного обміну речовин

2.  Виявлення конкретних порушень нормального обміну речовин у природі.
Демонстрація настінних картин із зображенням порушених та антропогенних ландшафтів, під час якої проводиться інтерактивна бесіда.

На допомогу вчителю

Технологічний хімічний кругообіг є одним із сучасних впливів людини на функціонування геосистеми. У процесі виробництва створюються тисячі нових сполук, більшість із яких у природних умовах не утворюють­ся. Частина сполук призначена для цілеспрямованого впливу на природне середовище (мінеральні добрива, пестициди), але більшість потрапляє до геохімічного кругообігу випадково як відходи виробництва. Серед елемен­тів земної кори, що залучені до технологічного кругообігу, перші місця посідають С, Са, Fе, Аl, Сl,       та інші.

Багато техногенних елементів розпочинає свій рух у повітряному про­сторі. Найбільша кількість викидів в атмосферу припадає на діоксид вуг­лецю (СО2) (не менше ніж 10—15 млн. тонн щорічно) — головний продукт згоряння палива, його супутниками є інші гази: окис вуглецю (СО) (дви­гуни внутрішнього згоряння, нафтопереробні підприємства), сірчаний ангі­дрид (SO2) (при спаленні, переробці нафти, вугілля, сланців, виплавлянні кольорових металів, виробництві сірчаної кислоти, цементу, целюлози тощо). Крім газів, до атмосфери потрапляють тверді продукти згоряння: пил (цементна, вугільна промисловість), пилові бурі. Основними компонен­тами пилу є кремнієвий ангідрид (SіO2), крім того, можуть зустрічатися Рb, Аs, Ni, Со, Sb.

Атмосферні забруднення (у тому числі і радіоактивні) можуть поши­рюватися на тисячі кілометрів, ураховуючи рух повітряних мас.

Учені стверджують, що в результаті збільшення кількості діоксину вувуглецю (СО2) за останнє десятиліття на 13% стимулювався про­цес фотосинтезу. Збільшується концентрація СО2 у поверхневих водах. Основним глобальним ефектом збільшення концентрації СО2 в атмосфері є її вплив на тепловий баланс Землі. Сірчаний ангідрид (SO2) шкідливо впливає на дерева (з ним пов’язують масову загибель піхти в деяких районах Західної Європи). Шкідливий вплив SO2 має на ґрунтові мікро­організми.

Негативний ефект атмосферних забруднень найбільш інтенсивно про­являється навколо джерел забруднення у великих містах, промислових центрах. Смог, який утворюється над містами, містить сотні різних спо­лук, шкідливих для здоров’я (у тому числі і канцерогенних). Смог затри­мує сонячну радіацію (ультрафіолетове проміння) на ЗО—40 % , а підвищена кількість ядер конденсації та сублімації в повітрі сприяє локальному збільшенню хмарності, опадів (на 5—10%), особливо туманів.

Багато промислових викидів потрапляє у водний цикл міграції, багато їх потрапляє безпосередньо у річки та водойми через каналізацію. Стіч­ні води забруднені різними кислотами, фенолами, сірководнем, аміаком, ртуттю, свинцем, фтором, арсеном, кадмієм та іншими токсичними речо­винами, відпрацьованими технічними маслами, нафтопродуктами. Вели­ка кількість забруднених вод потрапляє у внутрішні озера, моря, річки. У річкових басейнах відбувається часткове самоочищення: частина орга­нічних домішок розчиняється і мінералізується в результаті життєдіяль­ності організмів, водоростей.

Кінцевою ланкою водної міграції техногенних викидів є Світовий океан. Процес забруднення океану в основному є незворотнім. Глобальне значення цього процесу визначається особливим місцем Світового океану у формуванні структури всієї епігеосфери, її теплового балансу, кругообігу води, газообміну.

Поведінка елементів, які призводять до змін в геосистемі, залежить від характеру геосистеми. Наприклад, замкнуті (внутрішньогірські) кот­ловани сприяють формуванню сталих центрів атмосферного забруднення; температурні інверсії, штилі, тумани — концентрації техногенних викидів в атмосферу; невеликі дощі — ефективному осіданню атмосферних домі­шок; клімат впливає на утворення різних типів смогу.

Негативний вплив атмосферних забруднень на рослинний покрив поси­люється при сильному освітленні, підвищеній вологості повітря і помірній температурі, оскільки за таких умов відкриваються продихи на листках. Кислі ґрунти інтенсивніше окислюють різні шкідливі сполуки, ніж ней­тральні. Високий вміст кальцію в ґрунті сприяє зменшенню виносу різних елементів (у тому числі тих, які містяться в мінеральних добривах).

V.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практикум. Захист групами проектів «Екологічний будинок»

Захист здійснюється відповідно до порядку, визначеного домашнім завданням.

  1. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель узагальнює пропозиції учнів щодо шляхів оптимізації техногенного обміну речовин, оцінює їхню роботу під час підготовки проектів та їх захисту.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника і дати відпові­ді на запитання. 2. Усно дати відповіді на запитання до параграфа. 3. Учням роздаються картки із зображеннями естетичних краєвидів (ді­лянки річок, гір, озер тощо) і пропонується підготувати до наступного уроку постер «Ландшафт, який хочеться зберегти». (Робота може ви­конуватися в групах.)

Page optimized by WP Minify WordPress Plugin