Добре відомо, що лес — досить своєрідна гірська порода, про походження якої й донині сперечаються фахівці. Прагнучи обґрунтувати ту чи іншу гіпотезу утворення лесу, учені зібрали чимало відомостей про поширення лесових відкладів на земній кулі. Так, зок­рема, є очевидним, що поширення лесу тісно пов’яза­не з кліматичними умовами.

Лес приурочений передусім до регіонів з помірним та напівпосушливим кліматом. За кліматичними зо­нами Землі лесові породи розподіляються так: по­мірний пояс — 80 %, субтропічний — 16,8 %, тропіч­ний — 3,3 %. Помірний пояс — це переважно північна півкуля, а субтропіки й тропіки — здебільшого Південна Америка. Загалом же лесовий покрив займає 3,2—3,9 % площі суходолу Землі. На території з незначним зво­ложенням поширено близько 6 % лесових порід від їхньої загальної площі, у зонах недостатнього зволо­ження — 15 %, помірного зволоження — 62 %, опти­мального зволоження — 17 %. У зонах надлишкового зволоження лесові породи відсутні.

Лесові відклади є на всіх континентах (крім Ан­тарктиди). Найбільш вони поширені в Євразії, де зай­мають майже 68 % від своєї загальної площі на всій Землі. Крім Європи, Азії та Америки, на інших тери­торіях лесові поклади утворюють окремі ділянки, що загалом становлять близько 0,1 % від загального лесового покриву Землі. Потужність лесових товщ стано­вить у середньому 21—34 м, досягаючи свого максиму­му в Китаї — до 400 м!

(За матеріалами: Ананьев В. П. Лессовые

образования на земном шаре //

Геозкология. — 2004. — № 1. — С. 27—32.)